ЩО ТАКЕ ЗЛОВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ
(АЛКОГОЛЬ, НАРКОТИКИ, НИКОТИН) :
ПРОБЛЕМАТИКА, ТЕНДЕНЦІЇ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ДІЯ
Проблема зловживання психоактивними речовинами
Як показує багаторічний досвід праці наркологічного центру Авіценна м.Харків, відмітною рисою клініки сучасних форм залежності від психоактивних речовин (алкоголь, наркотики) є брутальна злоякісність становлення стрижневих синдромів аддикції з одночасним наростанням деструктивно-органічних розладів усіх рівнів життєдіяльності, навіть до їх повного розпаду та вгасання. Загальнопатологічні аксіоми алкогольної та наркотичної залежності, відомі нам із класичних робіт з психіатрії та наркології початку, середини і кінця минулого століття, були піддані за останні 15–20 років істотній трансформації, часом до невпізнанності перетворивши звичні канони клініки наркологічних захворювань.
Відбулася кардинальна патологічна еволюція в розвитку наркопатології вбік підвищення доз разового прийому, добової толерантності, галопуючого наростання тяжкості патологічного потягу, з тяжким синдромом відміни, обвального руйнування соматичних і неврологічних функцій, розширення індивідуального спектра прийому психоактивних речовин (ПАР), їх постійної ротації, поєднаного прийому відразу декількох видів ПАР, блискавичного настання особистісного регресу, повної соціальної дезадаптації, фактичної відсутності стійких терапевтичних ремісій.
Лікарі наркологи центру Авіценна м.Харків відмічають, що глобальна загроза йде від повальної ранньої алкоголізації, наркотизації та нікотинізації, коли перші досвіди наркотизму в дитячому і підлітковому віці включають переміжне вживання пива, вина, алкоголю, канабіноїдів, високотоксичних препаратів побутової хімії, нікотину та інших «екзотичних» психоактивних речовин, у достатній кількості одержуваних шляхом кустарної реконструкції офіцинальних лікарських засобів.
Не меншу небезпеку становить алкоголізація так званими слабоалкогольними напоями молодих жінок репродуктивного віку, материнська алкогольна співзалежність і залежність, алкоголізм зрілого віку. Пандемічних масштабів досягло реальне поширення дитячого, юнацького, підліткового, жіночого і дорослого алкоголізму, ускладнених форм залежності набули характеру геноциду, наркотенденції серед молоді, збільшилася смертність і криміналізація, зумовлені алкогольною та наркотичною залежностями, констатується феномен депопуляції.
Тенденції формування залежності
Лікарі наркологічного центру Авіценна м.Харків свідчать, що переважаючі в клініці алкогольної та наркотичної залежності малокурабельні афективні порушення астенодепресивного регістру та психопатоподібна дефіцитарна симптоматика сприяють підтриманню в активній і продуктивній фазах синдрому патологічного потягу та швидкому поверненню хворого до регулярного вживання психоактивних речовин. Супутні алкоголізації і наркотизації генетично закладені ендогенні та набуті екзогенні радикали в калейдоскопічному ритмі змінюють патопластику і перебіг основних синдромів та симптомів аддикції, роблячи їх непередбачено атиповими, перекрученими, патогенними.
Сучасний стан наркопроблематики в Україні
Щоденна практика наркологічного центру Авіценна м.Харків показує, що кожний рік практичної роботи привносить до клінічної наркології все нові проблеми, які вимагають осмислення, кропіткого аналізу та адекватного реагування.
Ці проблеми пов’язані з появою нових (енергетики, курильні суміші) і великим поширеням відомих психоактивних речовин (слабоалкогольні напої, пиво), з масштабною хімічною наркоаддикцією на основі лікарських препаратів («Коаксил», «Спазмолекс», уся гама кодеїн-вмісних речовин), перманентним поширенням так званих «аптечних» видів залежності від доступних лікарських загальнотерапевтичних засобів (анальгетики, ефедрон-вмісні препарати), інгаляційне споживання синтетичних канабіноїдів, появою в підлітковому середовищі «моди» на паління електронних сигарет, комбіновані види залежності (гемблінг + паління + алкоголізція + наркотизація).
Розглянемо сучасне трактування основних наркологічних термінів.
Психоактивні речовини (ПАР). ПАР є будь-яка хімічна речовина (або суміш хімічних речовин, у тому числі кустарно реконструйованих лікарських препаратів) природного або штучного походження, яка впливає на функціонування центральної нервової системи людини, спричиняючи зміну її психічного стану. Такі зміни можуть мати як позитивний (лікувальний), так і негативний або деструктивний характер. ПАР, що впливають на вищі психічні функції і які часто застосовують у медицині для лікування психічних захворювань, називають психотропними.
ПАР, які спричиняють звикання і заборонені законодавством, називають наркотиками.
Крім ПАР у клінічній фармакології представлена велика група нейротропних засобів, які діють на нервову систему, як центральну, так і периферичну. Нейротропні речовини здатні пригнічувати або стимулювати передачу нервового збудження в різних відділах (центральної й периферичної) нервової системи, знижувати або підвищувати чутливість нервових закінчень у периферичних нервах, впливати на різні типи рецепторів синапсів.
За походженням психоактивні речовини та наркотики поділяють на рослинні, напівсинтетичні (синтезовані на основі рослинної сировини) і синтетичні. Не всі психоактивні речовини є наркотиками, але всі наркотики є психоактивними речовинами. Психоактивні речовини можуть також бути розподілені як за їхньою хімічною будовою, так і за їх дією на поведінку людини, яку можна суб’єктивно відчути.
Базовою рубрифікацією всіх основних видів ПАР, здатних змінити психічний стан людини, є така:
- Речовини, які стимулюють центральну нервову систему
- Депресанти (заспокійливі засоби)Галю
- циногени
- Нейролептики.
На сьогодні синдром залежності від психоактивних речовин слід розглядати в аспекті його відповідності трьом основним критеріям:
- медичний — речовина справляє специфічну дію на ЦНС, що слугує причиною розвитку залежності;
- соціальний — немедичне застосування речовини має велике поширення і соціальні наслідки;
- юридичний — зважаючи на перші два критерії, дану речовину визнають наркотиком і включають до офіційного списку наркотичних засобів.
Незалежно від перелічених вище критеріїв, усі речовини, які в юридичному порядку включені до офіційного переліку наркотичних засобів, є наркотиками.
Класифікація психоактивних речовин
У нашій країні є чинним Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів». Кабінетом Міністрів України затверджений «Перелік речовин, віднесених до наркотичних» (Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. №1890, від 4 червня 2008 р. №518, від 2 грудня 2009 р. № 1298, від 31 травня 2010 р. № 373, від 5 січня 2011 р. №4, від 2 березня 2011 р. №327). У даній Постанові всі наркотичні речовини рубрифіковані за таблицями і списками, що визначають рівень небезпечності, особливості обігу, виписування та контролю. Наводимо ці дані:
Таблиця I (Список №1: «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено»; Список №2: «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено»; Список №3: «Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей»);
Таблиця II (Список №1: «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено»; Список №2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено»);
Таблиця III (Список №1: «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю»; Список №2: «Психотропні речовини, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю»);
Таблиця IV (Список №1 «Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю»; Список №2: «Прекурсори, стосовно яких встановлюються заходи контролю»).
Крім ПАР до списку наркотичних речовин включені прекурсори, стосовно яких також діють заходи контролю. Прекурсор — це хімічна речовина, яка є вихідним компонентом або реагентом при проведенні проміжних реакцій при синтезі якої-небудь іншої речовини на будь-якій стадії виробництва. Останнім часом (з 2007 року) цей термін застосовують для позначення речовин, так чи інакше пов’язаних із виробництвом наркотичних і сильнодіючих речовин.
Патогенна дія психоактивної речовини
Якщо на цей момент яка-небудь ПАР не включена до списку наркотичних засобів, але вона відповідає першим двом критеріям, то залежність, яку вона спричиняє, позначається як синдром залежності від (назва ПАР). При цьому спосіб введення речовини, його фізична і хімічна форма не мають значення. До організму психоактивні речовини можуть потрапляти різноманітними шляхами. Найпоширенішими способами є:
- пероральний, через травну систему;
- парентеральний — внутрім’язово або внутрівенно:
- втирання в слизові (ясна, носові ходи);
- інтраназальний (крізь носоглотку шляхом вдихання здрібненої речовини);
- крізь легені, шляхом куріння або вдихання парів.
Психоактивна речовина проходить складний шлях в організмі, залежно від способу прийому може перероблятися організмом на похідні, та проходячи крізь гематоенцефалічний бар’єр, впливає на передачу нейронами імпульсів, наприклад, через баланс нейромедіаторів у мозку, змінюючи таким чином роботу нервової системи.
У наркології прийнято вважати, що чим меншу кількість речовини необхідно прийняти для того, щоб повністю відчути її дію, тим більш сильною, більш психоактивною вона є. Для ЛСД, наприклад, усереднена доза дорівнює (за вуличними вимірами) 100 мікрограмів, тоді як для етанолу дозу вимірюють сотнями грамів. Залежно від особливостей обміну речовин, метаболізму індивіда, дозування ПАР, її дію можна майже не відчути, відчути через деякий час, або практично миттєво (гіперчутливість). У клінічній наркології прийнято вимірювати дозу ПАР у грамах речовини на кілограм ваги людини.
Розподіл за силою залежності неоднозначний. Виділити «лідера» відносно даного показника серед ПАР, відповідно до наукових канонів клінічної наркології, вкрай важко, хоча на практиці такими вважають героїн, кокаїн та іноді нікотин, а також алкоголь. Із класів речовин виділяють опіати та стимулятори як такі, що спричиняють сильну залежність; також сильну залежність можуть викликати барбітурати, хоча реакції окремих осіб на різні препарати можуть бути дуже індивідуальними.
Кава і чай, які містять пурини, справляють легкий стимулюючий ефект.
Під так званими «легкими наркотиками» зазвичай мають на увазі маріхуану та іноді деякі психоделіки.
Психоактивні речовини по-різному впливають на ЦНС на будьякому рівні її функціонування: молекулярному, клітинному, системному, синаптичному. Взагалі, будь-який такий вплив супроводжується зміною обміну речовин на тому рівні, на якому він відбувається.
Сучасна синдромальна рубрифікація розладів унаслідок вживання психоактивних речовин визначається Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), яка включає параграфи
- F10–F19 «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин»:
- F10. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю
- F11. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів
- F12. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів
- F13. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання седативних або снодійних речовин F14. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання кокаїну
- F15. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання інших стимуляторів, включаючи кофеїн
- F16. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання галюциногенів
- F17. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання тютюну
- F18. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання летких розчинників
- F19. — Психічні і поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання наркотиків і вживання інших психоактивних речовин. Усі перераховані вище класи психоактивних речовин призводять до формування синдрому залежності.
Наркологічний центр «Авіценна», м. Харків вже на протязі останніх 30 років займається проблемою лікування алкогольної, наркотичної, тютюновою залежності. Має великий досвід в застосуванні сучасних методів діагностики, лікування, профілактиці та реабілітації наркологічних хворих.